13 жовтня 2022 р. в Інституті професійної освіти НАПН України було проведено Всеукраїнський науково-практичний вебінар: «Застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників», підготовленого співробітниками лабораторії електронних навчальних ресурсів.
Зі вступним словом перед учасниками вебінару виступила Радкевич Валентина Олександрівна – директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України. У виступі Валентина Олександрівна зазначила, що серед трендів, які суттєво позначаться в майбутньому на розвиток національної економіки та суспільства є цифровізація і штучний інтелект. Цей тренд, з одного боку призведе до зростання значущості хмарних технологій, цифрових екосистем, роботизації, пілотної техніки, SMART-логістики, технологій віртуальної та доповненої реальності тощо. З іншого боку, цифровізація та автоматизація різних сфер виробництва призведе до зростання безробіття, а отже, до перенавчання працівників новим навичкам, особливо цифровим. З огляду на це, актуалізується значимість якісної цифрової освіти як майбутніх фахівців, так і педагогів. Тому проведення таких вебінарів слугує комунікаційною платформою обміну досвідом з питань запровадження цифрових технологій в інформаційно-освітньому середовищі закладів освіти, відповідно до специфіки галузей економіки для яких здійснюється підготовка фахівців.
Пригодій Микола Анатолійович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України у доповіді: «Особливості використання відео-конференцій для проведення онлайн занять» зазначив, що віддаленість учасників навчального процесу вимагає пошуку способів встановлення зворотного зв’язку, і тому інтерактивна відео-конференція може стати одним із інструментів організації двосторонньої комунікації в системі дистанційного навчання. Микола Анатолійович зауважив, що відеоконференція – це спосіб обміну відеозображеннями, звуком і даними між двома або більше точками, оснащеними відповідними апаратно-програмними комплексами. Її учасники можуть бачити і чути один одного в реальному часі, а також обмінюватися даними і спільно їх обробляти. Вважаємо, що у процесі проведення відеоконференції об’єднується прямий діалог, доступ до баз даних, передача голосу і відео, а також реалізовується функція «білої дошки». За допомогою такої «дошки» користувачі можуть робити на документі свої позначки.
Гуржій Андрій Миколайович, головний науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України, доктор технічних наук,професор, дійсний член (академік) НАПН України у виступі звернув увагу на формування цифрової компетентності у фаховій підготовці майбутніх педагогів професійного навчання. Ягупов Василь Васильович, доктор педагогічних наук, професор. Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського у доповіді: «Цифрова кометентність субєктів підвищення кваліфікації» акцентував увагу на проблемі інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) та його необхідності в інформаційному суспільстві. Особлива увага він звернув на суб’єкти інформаційно-аналітичної діяльності, які умовно поділив на три групи відповідно до виконуваних ними інформаційно-аналітичних завдань: перша група – керівники (директори, заступники як координатори аналітичних служб за власним напрямом діяльності, начальники відділів тощо); друга– спеціалісти-фахівці (методисти, педагогічні працівники та ін.); третя– технічні працівники (допоміжний персонал). Войтович Ігор Станіславович, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання інформатики Рівненського державного гуманітарного університету зауважив про значимість використання віртуальних хімічних лабораторій у процесі вивчення хімії в закладах професійної та вищої освіти, у тому числі під час дистанційного навчання. Він повідомив, що робота у віртуальні лабораторії, окрім інших преваг, містить в собі також елементи гри, що стає ненав’язливим фактором додаткової мотивації студентів. При викладанні хімії дуже велику роль відіграють наочні методи, особливо демонстрування певних процесів, тому в школах кабінети хімії зазвичай мають спеціалізоване обладнання. На жаль, матеріальна база більшості закладів професійної освіти останніми роками не дозволяє проводити такі демонстрації в необхідному об’ємі, тому більшість викладачів вирішують цю проблему за допомогою презентацій, анімацій та відео. На нашу думку, у сучасного студента демонстрування навіть найефектнішого відео не здатне викликати достатній емоційний відгук порівняно навіть з найпростішим дослідом, що проводиться безпосередньо на столі, тому демонстрування відео дослідів ми вважаємо доцільним лише за відсутності інших способів. Одним із засобів, що дозволяє частково вирішити цю проблему, є віртуальні хімічні лабораторії. Віртуальна хімічна лабораторія – це програма, що моделює та наочно ілюструє хімічні процеси. Віртуальні лабораторії можна класифікувати за ступенем інтерактивності, яка характеризує глибину навчального взаємодії учнів з комп’ютерною програмою, за необхідністю встановлення програмного засобу чи просто онлайн-лабораторією в браузері, за складністю від найпростіших для молодших школярів до складних, що дозволяють проводити підготовку до лабораторних робіт студентам вищих навчальних закладів. Бондаренко Тетяна Сергіївна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інформаційних комп’ютерних технологій і математики Української інженерно-педагогічної академії розглянула використання елементів геймифікації у підготовці кваліфікованих робітників. Вона зазначила, що використання веб-технологій, враховуючи і геймифікацію, у навчальному процесі допомагає наповнити уроки новим змістом, сприяє інтенсивному засвоєнню навчального матеріалу, мотивує здобувачів освіти до вивчення навчальних дисциплін.Тетяна Сергіїна окремо розглянула використання електронного додатку Kahoot!. Kahoot! є одним із прикладів застосування ІКТ, який дозволяє створити інтерактивні навчальні ігри та перевірити знання здобувачів освіти на уроках іноземної мови. Залежно від мети, яка ставиться при створенні гри, сервіс пропонує чотири режими роботи: 1. визначити рівень ознайомленості учасників із тою чи іншою темою чи рівень її розуміння – вікторина (Quiz); 2. влаштувати дискусію щодо певного питання, презентувати ідею й отримати щодо неї «зворотній зв’язок» – обговорення (Discussion); 3. зібрати думки, погляди учасників на ту чи іншу проблему – опитування (Survey); 4. розташувати в правильній послідовності (систематизувати думки по темі) (Jumble). Радкевич Олександр Петрович – доктор педагогічних наук, старший дослідник підтвердив актуальність запровадження цифрових технологій у освітній процес, наголосив на суттєвих кроках з боку держави з удосконалення правових аспектів цифровізації освіти. Олександр Петрович розкрив перспективи застосування цифрових технологій у моніторингу професійної освіти України.
Гуменний Олександр Дмитрович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України виступив з доповіддю: «Використання навчальних портфоліо в Telegram для саморегульованого навчання майбутніх кваліфікованих фахівців». Він акцентував увагу учасників вебінару на перевагах використання е-портфоліо, а саме: швидкому оновленню актуальних даних; перевіркці правильності та коректності вмісту (всіма учасниками освітнього процесу); аналізу даних з метою отримання рейтингових показників; можливості для кожного презентувати себе в мережі Інтернет; наявності повного актуального резюме для кожного викладача; проведення рефлексії власної діяльності, в тому числі на основі порівняння своїх показників з відповідними показниками колег. Кобися Володимир Михайлович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті Вінницького державного педагогічного університету розглянув питання формування цифрової компетентності у фаховій підготовці майбутніх педагогів професійного навчання. Зокрема Володимир Михайлович розповів, що з початку 2020-2021 н.р. із упровадженням в освітній процес ВДПУ СДО «Коллаборатор» працівниками кафедри ІІТО створено понад 50 навчальних курсів, до яких внесено понад 1000 навчальних матеріалів для проведення лекційних і лабораторних занять, здійснення комп’ютерного тестування і моніторингу навчальних досягнень студентів. А за період використання пакету ПЗ GSuite викладачами кафедри створено значну кількість відеозаписів лекційних та лабораторних занять, які активно використовуються в освітньому процесі, як для студентів денної, так і заочної форми навчання. Отамась Інна Григорівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач відділу науково-організаційної роботи ДВНЗ Університет менеджменту освіти на високому рівні висвітлила, яким чином використовувати цифрові інструменти Google для ефективної командної роботи у проєктній діяльності. Інна Григорівна детально розповіла про методи дослідження проблеми проєктів для визначення потреб, а саме: опитування, фокусоване групове інтерв’ю, спостереження, вивчення повідомлень ЗМІ та робота з документами. Вона підкреслила необхідність кожного науковця, науково-педагогічного та педагогічного працівника освоїти та використовувати Google Workspace, Google Клас у своїй роботі для представлення проєктної документації експертам. Паздрій Віталій Ярославович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри бізнес-економіки та підприємництва факультету економіки та управління КНЕУ ім. Вадима Гетьмана виступив з доповіддю по використанню бізнес-симуляторів у підприємницькій освіти для закладів професійної освіти. Віталій Ярославович підкреслив, що бізнес-симуляція являє собою комп’ютерну програму, масштабну інтерактивну симуляційну систему, яка спеціально створена для отримання учасниками економічних та управлінських компетентностей та навичок. Основна симуляторів полягає у створенні можливостей для набуття практичних навичок управління економічними процесами всього технологічного ланцюжка виробництва, збуту продукції та конкурентної боротьби у ринковому середовищі, а також управління підприємством у цілому. На сьогодні у світі існує сотні професійних симуляторів з різним ступенем занурення і пропрацювання процесів. Лещинський Олег Львович, кандидат фізико-математичних наук, доцент, заступник директора з виробничого навчання фахового коледжу інженерії, управління та землевпорядкування Національного авіаційного університету познайомив учасників вебінару з квантовими обчисленнями в процесі вивчення дисципліни «Чисельні методи». Главчева Юлія Миколаївна, PhD, – комп’ютерні науки, директор науково-технічної бібліотеки «Харківська політехніка» детально висвітлила питання навчанню цифровим компетентностям, як одному з напрямів підтримки академічної доброчесності в університеті. Вона зауважила, що плагіат – це акт вилучення творів іншої особи та видавання їх за свої власні. Шахрайство тісно пов’язане з підробкою та піратством, як правило, з порушенням законів про авторські права. Плагіат можна вважати одним із електронних злочинів. Плагіат визначається як акт захоплення чи спроби взяти чи використати (цілком чи частинами) творів іншої особи без посилання чи посилання на нього як на власника цього твору. Це може включати пряме копіювання та вставку, модифікацію або зміну деяких слів оригінальної інформації з інтернет-книг, журналів, газет, досліджень, журналів, особистої інформації чи ідей.
Кепша Ольга Михайлівна, методист державного навчального закладу «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування» детально розповіла про використання у роботі педагогічних працівників закладу професійної освіти smart-комплексів навчальних дисциплін. Відзначила ефективність створених smart-комплексів у освітньому процесі. Добруха Марина Миколаївна, аспірантка 4 курсу ІПО НАПН України, методист ДНЗ «Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу» розповіла про використання цифрових технологій у реалізації навчальних планів і програм. Виноградська Голда, аспірантка 2-го курсу ІПО НАПН України, президент Національного партнерства в легкій промисловості України ознайомила учасників вебінару про використання сучасних технологій США для виховного процесу в закладах професійної освіти. Окремо вона розповіла про реалізацію в Україні проєкту «Кіберджура» і запропонувала учасникам взяти участь у розгортанні проєкту на базі їхніх освітніх закладів.
У результаті плідної дискусії було сформульовано низку рекомендацій щодо застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих фахівців:
1. Посилити підготовку викладачів і здобувачів професійної освіти до використання цифрових технологій в освітньому процесі.
2. Обґрунтувати технологію розроблення цифрового портфоліо здобувачів професійної освіти.
3. Продовжити проведення науково-практичних заходів із питань цифровізації освіти, формування інформаційно-освітнього середовища закладу освіти для керівників, методистів, педагогічних працівників закладів професійної освіти, науковців, аспірантів, представників громадських організацій та ін.
