3 жовтня 2022 р. в Інституті професійної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулося чергове засідання Вченої ради, на якому обговорювалися питання про стан та перспективи застосування цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників; оновлення професійного стандарту «Педагог професійного навчання»; міжнародне наукове співробітництво Інституту професійної освіти НАПН України з освітніми установами Німеччини, Польщі, Словаччини, Литви; підготовку та організацію масових науково-практичних заходів: IV Міжнародної науково-практичної конференції «Професійна освіта для сталого розвитку: виклики в умовах воєнного стану, результати і перспективи»; ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Технологічна і професійна освіта: проблеми і перспективи»; Всеукраїнського науково-практичного вебінару «Застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників»; науково-практичного семінару «Модернізація освітніх програм підготовки здобувачів вищої освіти в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору»; участь науковців інституту в міжнародних конференціях: «Освіта, перепідготовка та інклюзія: трансформація під час кризи»; «Інформаційні та інноваційні технології в ХХІ столітті».
Було затверджено керівників наукових досліджень: «Теоретичні й методичні основи консультування з молодіжного підприємництва у закладах професійної (професійно-технічної) освіти» й «Тенденції розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти», схвалено програму тренінг-курсу «Соціально-психологічний супровід навчання внутрішньо переміщених осіб у закладах П(ПТ)О», а також – плани наукової роботи здобувачів наукового ступеня доктор філософії першого року навчання.
За традицією, засідання вченої ради відкрила Валентина Олександрівна Радкевич, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, директор Інституту професійної освіти НАПН України й зосередила увагу присутніх на важливості питань порядку денного. Із доповіддю про проміжні результати дослідження «Методичні засади застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників», що виконується в Інституті професійної освіти НАПН України (2021-2023 рр.), РК № 01218U107472 виступив доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Микола Анатолійович Пригодій. Розпочавши виступ актуалізацією проблеми цифровізації системи професійної (професійно-технічної) освіти, керівник наукового дослідження виокремив гострі питання та суперечності, пов’язані з цифровими можливостями закладів освіти, підготовкою викладачів до використання цифрових технологій та загальним рівнем цифрових навичок та компетентностей здобувачів освіти. Висвітлюючи проміжні результати дослідження, М. А. Пригодій підкреслив, що більшість опитаних педагогічних працівників (72 %), які викладають загальнопрофесійні та спецдисципліни, потребують додаткової підготовки з використання цифрових технологій в освітньому процесі; водночас 66 % викладачів незадоволені «поєднанням» цифрових технологій та традиційними підходами нормування часу організації освітнього процесу. При цьому основні труднощі запровадження цифрових технологій у освітній процес зумовлені, на думку 63 % педагогів, із відсутністю методик їх використання. До основних проблем використання цифрових технологій викладачі віднесли: дегуманізацію освітніх та суспільно-групових відносин (52 %); поглиблення кризи інтелектуальної культури здобувачів освіти (вміння визначати цілі пізнавальної діяльності, планувати її, виконувати пізнавальні операції різними способами, займатися самоосвітою – 44 %); зниження здатності до творчості (36 %); зростання прагматизму, індивідуалізму та егоїзму здобувачів освіти (27 %). Проте, примітно, що 86 % опитаних педагогічних працівників визнають перспективність використання цифрових технологій у викладанні навчальних дисциплін, а 54 % наголошують на необхідності та власній готовності до зміни звичних форм і методів навчання в системі професійної освіти. З-поміж основних результатів дослідження: обґрунтовання методичних основ застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників; уточнення дефініції «компетентність педагога закладу професійної (професійно-технічної) освіти із застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників»; визначення критеріїв та показників оцінювання рівня компетентності педагогічних працівників ЗП(ПТ)О із застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. В обговорені доповіді взяли участь: В. О. Радкевич, П. Г. Лузан, В. Ф. Орлов. Прийнято рішення: звіт про проміжні результати дослідження «Методичні засади застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників», що виконується в Інституті професійної освіти НАПН України (2021-2023 рр.), РК № 01218U107472 схвалити; рекомендувати уточнити визначення поняття «компетентність педагога закладу професійної (професійно-технічної) освіти із застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників».
Відповідно до порядку денного доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Вікторія Аркадіївна Кручек проінформувала про роботу науковців інституту з оновлення професійного стандарту «Педагог професійного навчання» з урахуванням понад рекомендацій і пропозицій, що надійшли від Міністерства науки та освіти України, Профспілки працівників освіти і науки України, Української інженерно-педагогічної академії, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти у Дніпропетровській, Закарпатській, Миколаївській, Черкаській та Чернівецькій областях та ін. Згідно з реаліями суспільного життя до переліку загальних компетентностей педагога професійного навчання додатково внесено здатності спілкуватися з професійних питань державною й іноземною мовами (усно і письмово), дотримуватись правил охорони праці та безпеки життєдіяльності, використовувати цифрові технології, бути відкритим до проявів мультикультурності, гендерної різноманітності, дотримуватись етичних норм поведінки, діяти як відповідальний громадянин і брати участь у соціальному житті, реалізовувати свої права і обов’язки, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку. За результатами функціонального аналізу виокремлено функцію здійснення проєктної діяльності, розведені функції проведення профорієнтаційної роботи та консультування з кар’єрного розвитку здобувачів освіти. Перелік професійних компетентностей педагога професійного навчання доповнено здатностями планувати та реалізовувати різні форми та види організації професійної підготовки і виховної роботи; добирати оптимальні методи, засоби, технології навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти; планувати та здійснювати освітній процес в умовах інклюзивного середовища, у нестандартних умовах; взаємодіяти із різними суб’єктами освітньої діяльності; упроваджувати технології безпеки життєдіяльності, охорони праці та цивільного захисту; відбирати та структурувати зміст освітніх компонентів відповідно до вимог освітніх стандартів/програм; оволодівати перспективним педагогічним досвідом та застосовувати його у професійній діяльності; професійно розвиватись шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти; здійснювати моніторинг затребуваних на ринку праці професійних кваліфікацій консультувати здобувачів освіти з кар’єрного розвитку та інші. Значну увагу приділено відображенню у професійному стандарті компетентностей, пов’язаних зі здатностями педагога професійного навчання провадити професійно-педагогічну діяльність спираючись на державні стандарті та використовуючи можливості партнерства з усіма суб’єктами освітнього процесу, реалізовувати національні та міжнародні проєкти у сфері освіти та партнерства, виконувати експериментальну діяльність, здійснювати успішну виховну роботу з молоддю. Відповідно суттєвих уточнень також зазнав список необхідних педагогові знань, умінь та навичок.
Про особливості міжнародного наукового співробітництва Інституту професійної освіти НАПН України з освітніми установами Німеччини, Польщі, Словаччини, Литви на засіданні вченої ради доповіла доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч освіти України, заступник директора з наукової роботи Марія Теодозіївна Теловата. В обговоренні питання взяли участь: доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії професійної кар’єри Олена Анатоліївна Тітова, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Аліна Петрівна Джурило. Було прийнято рішення активізувати діяльність співробітників науково-дослідних лабораторій щодо реалізації завдань, передбачених угодами про співпрацю з зарубіжними закладами освіти.
Окрім цього, на засіданні Вченої ради було розглянуто питання щодо підготовки та проведення низки масових науково-практичних заходів, інформаційні листи яких розміщено на офіційному веб-сайті установи, надіслано в заклади освіти, науково(навчально)-методичні центри професійної (професійно-технічної) освіти в областях; рекомендовано до друку підготовлені науковцями та здобувачами наукових ступенів доктора філософії і доктора наук рукописи.
Науковий інтерес присутніх викликав тренінг-курс «Соціально-психологічний супровід навчання внутрішньо переміщених осіб у закладах П(ПТ)О», розроблений і презентований кандидатом педагогічних наук, доцентом, завідувачем лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Оксаною Вікторівною Лапою. Мета курсу – сформувати у педагогічних працівників закладів П(ПТ)О знання основ соціально-психологічного супроводу навчання внутрішньо переміщених осіб, розвинути уміння надання першої психологічної допомоги при різних видах стресових розладів у ВПО та навички запобігання професійного вигорання педагогічних працівників.
У зв’язку з початком нового навчального року на засіданні вченої ради Інституту професійної освіти НАПН України затверджувалися індивідуальні плани наукової роботи здобувачів ступеня доктора філософії зі спеціальності 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)».
Наприкінці засідання Валентина Олександрівна Радкевич повідомила про найближчі масові заходи, що проводитимуться згідно з планом роботи Національної академії педагогічних наук України, а саме: методологічний семінар, загальні збори Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України та загальні збори Національної академії педагогічних наук України й вмотивувала наукових співробітників до підготовки тез доповідей і активної участі в цих заходах.
